1. Закарпаття – один із найкраще забезпечених водними ресурсами регіонів України. З карпатських витоків живляться такі важливі водні артерії Європи: Вісла, Дунай, Тиса, Дністер їх численні великі та малі притоки. Карпати – джерело 80 % водних ресурсів Румунії і 40% запасів води України також із Карпат. Але доводиться із тривогою констатувати, що Карпати можуть втратити для Європи своє важливе значення, як джерело прісної води. Гірські регіони найбільш вразливі до «сміттєвої проблеми». Сміттєвози, які зазвичай без проблем курсують рівнинними селами, не їздять у гори, куди часто взагалі немає нормальних доріг, а якщо і є, то вартість вивезення сміття звідти сягає захмарних висот. Через це голови гірських громад часто крізь пальці дивляться на незаконні сміттєзвалища, паління сміття селянами й викидання його у річку. Саме річки, як це не прикро звучить, є «головним сміттєпроводом» українських Карпат.

Річка Тиса є найбільшою притокою Дунаю за площею та довжиною і другою, після Сави, за водністю. Площа басейну – 157 186 км ². Довжина р. Тиса складає 966 км. Основна частина стоку р. Тиса формується на території чотирьох держав: Румунії – 51%, України – 25,6% , Угорщини – 10% та Словаччини – 13,4%. На території України басейн р. Тиса повністю розташований в межах однієї області – Закарпатської. Всі річки на території Закарпаття або безпосередньо впадають до р. Тиса, або до її приток. Площа Закарпатської області і відповідно площа суббасейну Тиса в межах України складає близько 12,8 тис. км². За витік р. Тиса прийнято вважати витік її найдовшої притоки – р. Чорна Тиса. Річка Тиса бере початок в південно-східній частині Карпат, утворюючись злиттям двох річок Чорної та Білої Тиси, за витік Тиси прийнято витік Чорної Тиси, що має більшу площу водозбору та довжину до злиття з Білою Тисою. Після злиття цих річок вище м. Рахова, р. Тиса протікає у вузькій гірській долині в південному напрямку. Нижче с. Ділове на кордоні з Румунією, після впадання з лівого берегу р. Вишеу, річка протікає у вузькій ущелині в північно-західному напрямку до смт. Великий Бичків. Зважаючи на те, що на території Великобичківської ОТГ річка Тиса протікає у кожному з 7 селищ : р.Апшиця-права притока р.Тиса довжиною 39 км і площею 226 км2, р.Шопурка- права притока р.Тиси 41км завдовжки та площа басейну 283км2, р.Кісва- права притока р.Тиси 41км довжина та площа басейну 157км2, проєкт є найбільш актуальним.

Проєкт «Чиста Тиса – запорука щасливого майбутнього » (далі – Проект) полягає в очищенні берегів річки Тиса на території Великобичківської ОТГ, Рахівського району, Закарпатської області шляхом запровадження сучасного методу і технологій при збиранні та обробленні (переробленні) твердих побутових відходів, що утворюються на території Великобичківської ОТГ. А саме: методу роздільного збирання побутових відходів із застосуванням сучасного обладнання з оброблення (перероблення) твердих побутових відходів (далі – ТПВ) для подальшого їх перевезення та утилізації. Проектом планується роздільний збір пластику, паперу, скла та змішаних твердих побутових відходів.

Для кожного виду твердих побутових відходів на контейнерних майданчиках буде встановлено окремий контейнер з відповідним кольором. Для пластику – жовтий колір, для паперу – синій, для скла – зелений, для органіки – чорний.

Зараз же тверді побутові відходи, що утворюються на території, захоронюються на сміттєзвалищі, яке й так переповнене та в місцевості вже назвали «Сміттєвою Говерлою» понад 8м. висоти, 300м.довжини та близько 600м. ширини. Посилання на статтю. Наслідки забруднення річки Тиса очевидні – це накопичення органіки та гниття – забруднення води та загибель риб та тварин. Наслідки забруднення водних ресурсів можна назвати небезпечними і всеосяжними. Список захворювань, які можуть виникнути із-за вживання неякісної води величезний. Не даремно говорять, що 80% болячок людина «випиває» разом з водою. Пластикова пляшка, якщо її не утилізувати, може розкладатися кількасот і навіть тисяч років. При цьому виділяє токсини, які отруюють довкілля. А ще, через нашу безвідповідальність, як мінімум 10 поколінь будуть насолоджуватися величезним пластиковим спадком.

Фахівці підрахували, шо Україна передавала і продовжує передавати Угорщині до 100 пластикових пляшок за хвилину. За словами президента Угорщини, тільки з середини червня угорці дістали 938 кубічних метрів сміття з Тиси і 846 кубометрів сміття з річки Сомеш. Тиса, одна з головних річок Східної Європи, бере свій початок в Україні і тече через всю Угорщину, після чого впадає в Дунай у Сербії. Річка Сомеш тече з Румунії до Угорщини і впадає там в Тису. (посилання на статтю) Такий собі сміттєвий експорт в Євросоюз. Після дощів течією із гірських районів Закарпаття на територію Словаччини відносить кубометри пластикових відходів – кордон може перетинати до 400 пляшок за хвилину (посилання на статтю). Адже якщо сміття із села не вивозять, то найпростіше викинути його у річку. Вона швидко забирає все, що вже непотрібно…

Цей проект принесе користь 100% населенню Великобичківської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) у складі 7 селищ, а саме: Великий Бичків (9 423мешканці), Кобилецька Поляна (3 490 мешканців), Верхнє Водяне (5 272мешканці), Водиця (1 882 мешканці), Косівська Поляна (4 222мешканці), Луг (1 985мешканці) і Росішка (1 240 мешканці) , а в сумі це складає це 29,689 тис. її мешканців, що проживають на території 574,2 кв. км. (посилання на статтю)

2. Визначте мету та завдання проекту.

Головною метою проекту є захист довкілля у Дунайському регіоні, збереження унікальної краси мальовничих Карпат, та очищення р.Тиса. На території Великобичківського ОТГ, залучити місцеве населення до сортування сміття шляхом зменшення захоронення твердих побутових відходів, які мають згубний вплив впровадження роздільного збирання ТПВ та введення оброблення (перероблення) та сортування ТПВ, що утворюються на території Великобичківського ОТГ, Закарпатської області. Проведення інформаційної кампанії об'єднавши зусилля ротарійців, місцевого бізнесу, влади та громадського сектору протягом 36 місяців та подолати, так званий, «сміттєвий експорт в Євросоюз»

Подібний проєкт на території Великобичківської ОТГ в практиці не застосовувався. Інноваційний підхід який пропонується для розв’язання проблеми, є те, що на території області практично відсутні, подібного плану, заводи з переробки відходів. Україна, одна з країн Європи, для якої проблема забруднення екосистеми стоіть вкрай гостро Сьогодні системний збір відходів охоплює лише частину території Закарпаття. Якщо в Ужгороді та, скажімо, Мукачеві, другому за розміром місті краю, працюють спеціалізовані підприємства, які сяк-так дають раду, то в інших регіонах взагалі ризикують потонути у власних відходах. Соціально – економічна спрямованість проекту дасть змогу поліпшити умови проживання населення, адже від "здоров’я" річки напряму залежить і стан всієї екосистеми регіону, і здоров’я жителів що проживають на даній території, зменшиться негативний вплив ТПВ на здоров’я людей, скоротиться перевитрата природних ресурсів, відкриваються нові можливості для реалізації соціального економічного та інтелектуального потенціалу громади. Буде створене підприємство з робочими місцями постійної занятості.

Основні завдання проєкту - керуючись чинним Розпорядженням Кабміну від 08 листопада 2017р. №820-р «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» (посилання на закон) Ситуація, як склалась з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів і характеризується подальшим розвитком екологічних загроз. Обумовлює необхідність створення та забезпечення належного функціонування загальнодержавної системи запобігання утворенню відходів, збирання, перероблення та утилізації, знешкодження і екологічно безпечного видалення. Це повинно бути невідкладним завданням навіть в умовах відносної обмеженості економічних можливостей як держави, так і основних утворювачів відходів.

Що ми пропонуємо:

• збільшенню обсягів збирання, заготівлі, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини, шляхом налагодження системи збирання сміття;
• забезпечити навколо водних об’єктів оптимальне поєднання лісових насаджень та лук;
• створенню системи інформаційного забезпечення сфери поводження з відходами;
• удосконаленню порядку ведення державного обліку відходів, інформування про розташування місць чи об’єктів поводження з відходами, їх вплив на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людини;

3. Проектна діяльність.

І. Етап (початковий 0-8міс)

• Обмін досвідом з заводами, де процес з переробленням ТПВ уже успішно застосовується; (6чол.на 10 днів в країни, де протікає річка Тиса (Угорщина, Румунія, Сербія, Словаччина, Вінницька ОТГ, Україна. Поїздка включає в себе переїзди туди й назад, медичне страхування, витрати на харчування, проживання та ін.витрати, що в сумі складає $ 1 500/чол, 10днів*6чол. ; ($90 000)
• Інформаційна підготовка до реалізації проекта, придбання авто для поїздок експертної комісії, у ході якої буде проведена роз’яснювальна кампанія серед населення територіальних громад щодо вивезення та доцільності роздільного збирання ТПВ. Розміщення інформації на інформаційних стендах. Залучення лідерів думок. Інформування через ЗМІ та соціальні мережі. Створення та розповсюдження інформаційних бюлетенів; ( $ 22 000)
• Визначення місць для розміщення майданчиків та контейнерів для роздільного збору ТПВ, та майданчику для прийому вторсировини, виготовлення проектно-кошторисної документації; ( $ 10000)
• Проведення соціально-екологічних акцій з метою поліпшення екологічної ситуації та відновлення природного фонду Українських Карпат.

ІІ. Етап (основний 8-36міс)

• Проведення тендерних процедур, за результатами яких буде укладено договір про закупівлю автомобіля сміттєвоза ($90000), та обладнання для оброблення (перероблення) ТПВ ($ 2 000)
• Придбання контейнерів, обладнання для перероблення ТПВ; облаштування майданчиків контейнерами для роздільного збору та для прийом вторсировини та власне вторинна переробка (В кожному з 7 селищ планується по 3 майданчики де будуть встановлені 4 сміттєві контейнери, взагалом це 84 контейнери (3 майданчики/село*12контейнерів/село*7селищ=84 штуки). Вартість одного контейнера складає 5 600грн (посилання на сайт) ( $ 210 *по курсу НБУ), 84шт. контейнера * $ 210 = $ 17 640
• Облаштування майданчиків під контейнери для сміття (21 майданчик) $ 1 800./од = $ 37 800
• Облаштування майданчику, складу типу ангару Навіс багатофункціональний типу "FastStore" де буде встановлено прийом вторсировини (20м*49м) з усіма дозвільними документами ($ 74 000)

ІІІ. Етап (заключний)

• Встановлення обладнання для оброблення (перероблення) ТПВ, зібраних роздільним методом;
• Введення в експлуатацію придбаної техніки та обладнання;
• Звіт про успішну реалізацію проєкта.

1. Інформаційна складова.

Інформування з реалізації проекту планується шляхом розміщення в соціальній мережі, де буде висвітлено назва проекту, мета та показники у вигляді проведення інформаційної кампанії щодо проблеми ТПВ та шляхів її вирішення, організація сортування, вивозу, часткової переробки відходів та продажу вторсировини в громадах, кількості задіяних організацій, структур, закладів та учасників в цілому, проведення конкурсів з тематичними подарунками та висвітленням фотозвіту учасників у вигляді флешмобу з ціллю відчуття причетності до спільної справи.

1. Очікувані результати.

Перспективні наслідки реалізації проекту:

• Проект матиме вплив як на територію Закарпатської області, такі і на країни-сусіди, які є членами ЄС, які потерпають від сміття принесеного р.Тиса, а саме Угорщина, Румунія, Словаччина та Сербія, особливо Угорщину, яка кожного разу потерпає в тоннах пластику і зазнає величезних збитків як з боку екології так і економіки.
• Покращиться екологічний стан довкілля та умови життя мешканців Закарпаття. Закарпаття матиме змогу відновити свій природній потенціал, як наймальовничішого куточку України
• Буде відпрацьована ефективна сучасна модель поводження з ТПВ, яка в подальшому буде прикладом для інших організацій
• Буде створене комунальне підприємство, яке на постійній основі надаватиме послуги населенню по збиранню та вивозу ТПВ, вторсировини, сприятиме в переробці органічних відходів на місцях, надаватиме інші необхідні людям послуги, проводитиме інформаційно–просвітницькі кампанії.
• Підвищиться екологічна культура населення, громада стане свідома в ролі своєї поведінки в покращенні і утриманні доброї якості довкілля, згуртується спільним подоланням проблем, гармонізуються відносини між владою і громадою
• Шкільна молодь отримає необхідні знання з екології, початкові знання з поводженням з відходами навики пропагандистської екологічної роботи
• Сприятиме вихованню екологічної культури людини та обізнаності населення, формування екологічного мислення у сфері ощадливого споживання природних ресурсів та впливу ТПВ на навколишнє середовище;
• Підвищить моральну відповідальність за несумлінне ставлення до природи;
• Зменшить ризики захворюваності мешканців регіону;
• Дозволить створити нові робочі місця;
• Створить новий вид ділової активності і, як наслідок, дозволить заробляти на утилізації ТПВ та закладе фундамент для створення ефективної, дієвої та екологічно направленої системи управління відходами, який дозволить в майбутньому мінімізувати шкідливий вплив на навколишнє природне середовище від твердих побутових відходів у Карпатському регіоні.
• Успішна реалізація проекту відкриє шлях до реалізації інших проектів, спрямованих на розвиток громади.

Цільові групи проекту:

• Мешканці України та держав, з якимии вона межує;
• жителі Закарпатської обл., зокрема мешканці високогірного Рахівського району, Великобичківської ОТГ, приміських сіл залучених в проекті.
• Органи місцевого самоврядування.
• Приватні підприємці сіл, працівники підприємств торгівельних мереж, колективи соціальних закладів, громадські активісти.
• Шкільна молодь громади інших сільських рад.

Джерела:

1) dailynewshungary.com

2) seeds.org.ua

3) www.mukachevo.net